- попутництво
- -а, с., політ.1) Збірн. до попутник 2).2) Рух попутників (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попутництво
Смотреть что такое "попутництво" в других словарях:
попутництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
